1 жовтня поточного року для представників Молодіжного об'єднання народних дипломатів та Молодого Народного Руха відзначилося зустріччю з відомим українським тренером Євгеном Богодістовим. На зустрічі також були присутні члени Молодіжної дипломатичної ініціативи.
В конференц-залі «Народного Руху України» молоді дипломати та просто зацікавлені гучною рекламою люди переймали досвід застосування чорної риторики в досить відомого та професійного майстра слова.
Почалася зустріч невчасно. Виною тому стало зовсім не запізнень вельмишановного «ритора». Навпаки. Він з’явився заздалегідь та, як здалося, на всі 100% приготувався до зустрічі зі спраглими до знань студентами. Тут вся справа саме в цих досить не пунктуальних студентах!.. Тож подякувавши тих, хто прийшли вчасно, запропонував всім іншим пояснити істинну причину запізнення. При тому додав, що відмовка «була пробка!» чи там «не міг довго знайти вул. Гончара 33» аж ніяк не пройде! Та щоб ті довго не ломали голову над придумуванням більш оригінальних причин запізнення, запропонував їм свою — істинну(!): «Зараз кожен з запізнених вийде сюди до мене та заявить що, я зовсім не поважаю вас, Євген, саме тому дозволив собі запізнитися!».
Як виявилось пізніше це був один з ледь не найефективніший спосіб боротьби з непунктуальністю та перший прийом оратора змусити поважати або хоча б слухати промовця.
З самого початку заінтригувавши публіку тренер продовжив. Вже майже не улосумнівів, що далі буде просто «щось!». Аудиторія була напружена. Не знала, що ж далі можна очікувати від цього диво-викладача. Не втішала навіть чашка якогось напою, на кшталт чаю або кави, на столі ритора, що ніби створювала домашню атмосферу та додавала розмові якоїсь теплоти чи то ілюзію щирості!
Мабуть через це все зовсім не дивно, що першим питанням від аудиторії було «Навіщо ви це робите?». Бо в наші часи економічної нестабільності та досить несправедливого матеріального розшарування суспільства далеко не кожен просто так «за велике дякую» витратить півтори години свого життя. Але ж на цей раз і справді було так! «Мені цікаво вчить молоде покоління чомусь корисному. Приємно ділитися знаннями, спілкуватися з новими цікавими людьми та й взагалі подобається виступати перед публікою!» — почули слухачі у відповідь.
Можу завірити що повірили в це десь добра половина присутніх враховуючи й мене! Останні чомусь заморочувались над виганням власної більш корисної причини здійснення цього уроку риторики. Про результати цього розумового процесу мені, нажаль, не відомо.
Загалом, зустріч пройшла досить продуктивно та час пролетів зовсім непомітно. Присутні навчилися основним трюкам чорної риторики та навіть відразу ж перейшли до тренувальної практики. А наприкінці ритор проголосив «Ми скажемо «НІ!» багатоверсіоності!». І тут вже розумій як хочеш!
Юлія ПАВЛЕНКО
Комментариев нет:
Отправить комментарий